Казахстан запускає на COP31 платформу QaJET: мета — 20 млрд доларів і 10 ГВт відновлюваних джерел до 2035 року

Казахстан планує 10 листопада в межах кліматичної конференції ООН COP31 в Анталії офіційно запустити QaJET — національну інвестиційну платформу для справедливого енергетичного переходу, повідомили міністерство екології та міністерство енергетики економічному виданню LS (lsm.kz). Платформа має залучити близько 20 млрд доларів — суму, яку міністерство називає орієнтовною оцінкою інвестиційних потреб країни.

Три напрями. QaJET охоплює три інвестиційні напрями: розвиток відновлюваних джерел із планом ввести 10 ГВт до 2035 року; модернізацію електромереж і систем накопичення енергії; електрифікацію кінцевих споживачів. Фінансування має надходити від національних і міжнародних девелоперів, енергокомпаній, інституційних інвесторів, комерційних банків і міжнародних фінансових установ, зокрема у формі грантів і пільгових кредитів.

Чого вона не робить. За даними міністерств, платформа не встановлює окремої обов'язкової цілі щодо скорочення частки вугілля чи інших викопних палив в енергобалансі. Практичну роботу заплановано на 2027 рік, після створення організаційної структури, зокрема секретаріату та групи підтримки проєктів. «QaJET не передбачає автоматичного надання фінансування всім заявникам», — уточнили в міністерстві енергетики, додавши, що критерії відбору визначать спільно з міжнародними фінансовими установами.

Контекст. Меморандум про створення QaJET підписали у квітні 2026 року міністерства енергетики та екології і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). За оцінкою ЄБРР, 10 ГВт нових відновлюваних потужностей скоротили б викиди парникових газів більш ніж на 20 млн тонн на рік — близько 7% пов'язаних з енергетикою викидів країни, яка значною мірою покладається на вугілля у виробництві електроенергії.

Що далі. Ініціативу запропонував президент Касим-Жомарт Токаєв на Генеральній Асамблеї ООН у 2023 році, нагадав Kazinform. Казахстан узяв зобов'язання досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року, а його оновлений національно визначений внесок передбачає скорочення викидів на 17% до 2035 року порівняно з 1990 роком.