18 днів на дизелі: як повернулося зовнішнє живлення на Запорізьку АЕС

Запорізька залишається найбільшою АЕС Європи та найнервовішою темою ядерної безпеки на континенті. Епізод серпня–вересня показує, наскільки крихкий її зв'язок із мережею.

Хронологія. 20 серпня станція втратила зовнішнє живлення: лінію 330 кВ «Феросплавна-1», єдину, що залишалася, було перервано через воєнну активність біля Дніпра. Відтоді найважливіші системи працювали виключно на дизель-генераторах. 5 вересня МАГАТЕ оголосило про набуття чинності нового локального припинення вогню для ремонтів; українські фахівці почали роботу після розмінування. 7 вересня о 19:02 лінію було введено в роботу, і станція споживає 11 МВт із мережі.

Ризик. Між двома датами минуло близько 18 днів. За даними «Енергоатому», робота за таких умов «створила додаткові ризики для ядерної та радіаційної безпеки найбільшої АЕС Європи». Запаси дизеля швидко вичерпувалися, а без зовнішнього живлення чи додаткових поставок за кілька днів існував би ризик повного знеструмлення станції.

Роль МАГАТЕ. За локальним припиненням вогню — сьомим, за яким агенція виступила посередником, — стежила моніторингова група МАГАТЕ. Генеральний директор Рафаель Гроссі сказав, що обидві сторони «конструктивно» співпрацювали з агенцією заради ядерної безпеки.

Що лишається. «Енергоатом» наголосив, що тривалі гарантії безпеки вимагають повної «деокупації» та повернення станції під контроль України. До того часу кожне відключення лінії — репетиція того самого сценарію.

Атомна енергетика регіону — у стрічці новин.